Приведен обзор зарубежных литературных источников по мел-палеогеновой катастрофе и ее связи с образованием кратера Чиксулуб, а также по другим массовым вымираниям органического мира в фанерозое. Описаны импактные структуры Украинского щита (УЩ) и некоторых других регионов, а также Болтышского кратера в центральной части УЩ, образование которого произошло на мел-палеогеновом рубеже одновременно с гигантским кратером Чиксулуб в Мексике, кратера Эльгыгытгын на Чукотке и группы кратеров Мача в западной части Алданского щита. Охарактеризованы алмазоносная Западная импактная структура, Оболонский кратер как вероятная нефтегазоносная структура на северо-восточном склоне УЩ.

Досліджено структуру технологічної моделі дистанційного навчання. Проаналізовано основні дидактичні принципи навчального процесу. Розглянуто особливості активних методів дистанційного навчання.

Исследована структура технологической модели дистанционного обучения. Проанализированы основные дидактические принципы учебного процесса. Рассмотрены особенности активных методов дистанционного обучения.

The article deals with the structure of technological model of remote training. The basic didactic principles of educational process are analysed. Features of active methods of remote training are considered.

Вивчено ударний метаморфізм кварцу та деяких інших мінералів у різних структурних елементах і типах порід Західної імпактної структури. Прояви найбільш низьких ударних навантажень, що відповідають 0 та I ступеням ударного метаморфізму, визначено в аутигенних брекчіях основи кратера. У брекчіях, що складають базальні горизонти алогенного комплексу порід структури, та у кварці встановлено прояви 0, I і II ступенів ударного метаморфізму. У зювітах, якими утворено верхні горизонти розрізу алогенного комплексу кратера, діагностовано діаплектовий кварц і продукти розкристалізації діаплектового кварцевого скла та лешательєриту, що відповідають 0 - III ступеням ударного метаморфізму. Таким чином, в розрізі кратера від його основи до верхніх горизонтів імпактних порід алогенного комплексу збільшується ступінь ударного метаморфізму кварцу, що є відображенням первинної зональності порід, утвореної під дією ударної хвилі. Високобаричні мінерали в породах Західної імпактної структури представлено утвореним по кварцу коеситом, а також імпактним алмазом. Імпактні алмази виникли внаслідок дії ударної хвилі на графіт з кристалічних порід мішені, в зв'язку з чим вони успадковують форму його виділень у вигляді сплющених таблитчастих зерен. Перетворення графіту на алмаз відбувається за ударного тиску близько 60 ГПа, що також є достатнім для ударного плавлення гранітоїдних порід мішені.

Імпактні алмази в Західній астроблемі поширені у складі розплавних імпактитів, які є продуктами охолодження та затвердіння ударних розплавів, а також у складі зювітів і брекчій з високим вмістом стекол плавлення.

Изучен ударный метаморфизм кварца и некоторых других минералов из различных структурных элементов и типов пород Западной импактной структуры. Наиболее низкие ударные давления, которые отвечают 0 и I ступеням ударного метаморфизма, определены в аутигенной брекчии в основании кратера. В брекчиях, которые составляют базальные горизонты аллогенного комплекса пород структуры, и в кварце установлены проявления 0, I и II ступеней метаморфизма. В зювитах, которыми сложены верхние горизонты разреза аллогенного комплекса кратера, диагностирован диаплектовый кварц и продукты раскристаллизации диаплектового кварцевого стекла и лешательерита, которые отвечают 0 - III ступеням ударного метаморфизма. Таким образом, в разрезе кратера от его основания до верхних горизонтов импактных пород аллогенного комплекса увеличивается степень ударного метаморфизма кварца, что является отражением первичной зональности пород, образованной под действием ударной волны. Высокобарические минералы в породах Западной импактной структуры представлены образованным по кварцу коэситом, а также импактным алмазом. Импактные алмазы возникли вследствие воздействия ударной волны на графит из кристаллических пород мишени, в результате чего они унаследовали форму его кристаллов. В связи с этим импактные алмазы в Западной астроблеме распространены в составе расплавных импактитов, которые являются продуктом застывания ударного расплава, а также в составе зювитов и брекчий с высоким содержанием стекол плавления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.21

Рубрики:

Грубоуламкові породи

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено мінеральний склад донних відкладів шельфу, континентального схилу Криму та східної частини глибоководної Чорноморської западини. Виконано теригенно-мінералогічне районування вздовж запланованої траси оптико-волоконного зв'язку по лініях Євпаторія - Севастополь, Севастополь - Керч і Севастополь - Поті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.21

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що утворення 260-кілометрової імпактної структури Чіксулуб на п-ові Юкатан 65 млн років тому визначило появу крейда-палеогенового рубежу та масове вимирання органічного світу. Формування кратера викликало відкладення викидів, генерацію цунамі, гігантські за масштабами підводно-зсувні явища, землетруси та деякі інші процеси, що охопили регіони Центральної Америки, Карібського моря і басейну Атлантичного океану. Але найбільш важкі катастрофічні наслідки для органічного світу пов'язані з поширенням над усією поверхнею Землі високотемпературної газопилової хмари.

Зазначено, що утворення гігантської імпактної структури Чіксулуб 65 млн років тому було завершальною подією мезозойської ери. Катастрофічні геологічні та екологічні наслідки утворення кратера спричинили масове вимирання біоти на рубежі крейди та палеогену, що стало важливим етапом розвитку органічного життя на Землі. Крейдо-палеогенове масове вимирання охопило 47% органічного світу на рівні роду. Більшість груп тварин на цьому рубежі зазнали часткового вимирання. В той же час деякі групи безхребетних (амоніти, белемніти, рудисти) та хребетних (динозаври) повністю припинили своє існування в результаті цієї ударної події. Крейдо-палеогенова катастрофа прискорила і змінила хід еволюційного розвитку фауни та флори і в остаточному підсумку визначила шляхи розвитку і формування сучасної біоти.

Під час робіт на науково-дослідному судні "Професор Водяницький" в 2001 - 2004 рр. на континентальному схилі Чорного моря на південь від Кримського п-ова встановлено комплекс слабо метаморфізованих осадових порід, що не мають аналогів серед осадових відкладів Гірського Криму, але нагадують слабо метаморфізовані палеозойські утворення складчастої основи Рівнинного Криму. Вивчення рослинних залишків і спор у породах комплексу вказує на їх девонський - ранньокарбоновий вік.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344(45УКР3)21 + Д59(45УКР3)34

Рубрики:

Петрографія осадочних гірських порід (літологія)

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оболонська імпактна структура на північно-східному схилі Українського щита утворена у породах докембрійського кристалічного фундаменту та платформних відкладах середнього карбону і раннього тріасу. Товща заповнювального комплексу, що залягає на поверхні зювітів, представлена глибовими брекчіями осадових порід, перекритих брекчіями кристалічних порід. Імпактна структура оточена товщею грубоуламкових порід, які представлені викидами та відкладами цунамі.

У складі зювітів Іллінецької імпактної структури розповсюджено імпактні бомби аеродинамічної форми, які складаються з уламків ударнометаморфізованих кристалічних порід мішені, вкритих скляною оболонкою. Утворення цих бомб відбулося внаслідок відкладення силікатного конденсату на поверхні уламків порід під час їх розльоту у високотемпературному газопиловому плумі на ранній стадії формування кратера.

Розглянуто піщаний масив у нижній течії р. Дніпро, що має назву Олешківські Піски та являє собою кільцеву структуру діаметром 18 км з рівнинною центральною частиною, яка обмежена піднятим валом. На підставі особливостей морфології та деяких геологічних і геофізичних даних вона попередньо діагностована як можлива імпактна структура.

Порівняльна характеристика Оболонської імпактної структури на північно-східному схилі Українського щита та вміщуючої промислові поклади вуглеводнів імпактної структури Еймс у нафтогазоносному басейні Анадарко на Канадському щиті виявляє схожість як у їх будові, так і у складі мішеней. Значна схожість Оболонського кратера з імпактними структурами Еймс, Авак та деякими іншими нафтогазоносними кратерами дозволяє розглядати його як перспективний об'єкт на пошуки покладів нафти та газу.

На поверхні Землі діагностовано близько 160-ти імпактних структур. Відкриття кожного року 4-х - 5-ти нових кратерів свідчить про існування великого резерву досить невідомих структур. У той час як на поверхні Місяця та багатьох інших тіл Сонячної системи зберігаються сліди імпактного кратероутворення за період понад 4 млрд років, на поверхні Землі висока ендогенна та екзогенна активність процесів призводить до швидкого знищення імпактних структур або їх поховання в товщах відкладів. Вік найбільш древніх земних кратерів досягає 2 млрд років, а більшої частини імпактних структур становить менше 200 млн років. Розміри земних кратерів коливаються в межах від десятків метрів до перших сотень кілометрів. Спостережено закономірне ускладнення будови імпактних структур у разі збільшення їх діаметрів. Прості кратери чашоподібної форми зі збільшенням діаметрів до 3-х - 5-ти км переходять до складних кратерів з центральним підняттям, які, у свою чергу, зі збільшенням діаметрів до 30-ти - 50-ти км переходять до кільцевих і багатокільцевих імпактних структур. Під час зіткнення метеороїда з поверхнею Землі його кінетична енергія миттєво виділяється у вигляді вибуху. Ударна хвиля, що поширюється у мішені, викликає глибокі перетворення порід і мінералів, які мають назву ударного метаморфізму та ударного плавлення. Ці процеси відрізняються від ендогенних більш високими ударними тисками та постударними температурами, що дає змогу відрізняти породи імпактних структур від порід ендогенного генезису. Головними наслідками метеоритного удару є

утворення кратера та відкладення навколо нього покриву викинутого матеріалу. Під час утворення найбільш грандіозних імпактних структур діаметром від 100 км та більше найважливішим є процес викиду в атмосферу високотемпературної газопилової хмари, яка поширюється над усією поверхнею Землі або її значною частиною та спричиняє катастрофічні наслідки для навколишнього середовища. Утворення кратера Чиксулуб діаметром близько 240 км у Мексиці 65 млн років тому наприкінці мезозойської ери спричинило одне з найбільш катастрофічних вимирань біоти в історії розвитку органічного світу. Припущено вірогідний зв'язок з великомасштабними ударними подіями деяких інших масових вимирань органічного світу в історії Землі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.3

Рубрики:

Глинисті породи. Глини. Аргіліти

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.21

Рубрики:

Грубоуламкові породи

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.314.1

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Болтышская импактная структура образовалась на мел-палеогеновом рубеже, в пределах аналитической ошибки одновременно с кратером Чиксулуб, определившим катастрофические события в конце мелового периода. Изучение посткратерных осадков в Болтышской структуре позволило установить в базальной части разреза катастрофический слой отложений, связанных с образованием кратера Чиксулуб, и тем самым определить образование Болтышского кратера на 2000 - 5000 лет ранее Чиксулуба.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.41 + Д59(45УКР)344

Рубрики:

Алітові (алюміністі) породи

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ